Юні МАНівці відвідали «Меморіал жертв Голодомору»

17-19 листопада учні-члени відділення філософії та суспільствознавства Київської Малої академії наук учнівської молоді брали участь у просвітницьких заходах до Дня пам’яті жертв Голодоморів у Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору». Заклад започаткував проведення інтерактивних занять, що передбачають певний формат роботи: подача матеріалу – «лекція» та закріплення – практична робота. На заняттях юні науковці завдяки відеосвідченням, тогочасним фото, архівним документам і різноплановим запитанням ведучої – співробітниці музею Наталії Ткачук – вчилися бачити цю важливу історичну подію з багатьох точок зору. Учні працювали із відеосвідченнями очевидців, які в 1933-му були їхніми однолітками, історичними документами. Разом з пані Наталею молоді дослідники шукали відповіді на запитання: «Хто такі куркулі?», «Чи були заможними родини, оголошені «куркульськими»?», «Чи можна було у школі відкрито ділитися хлібом з дитиною «ворога народу?».

Учні дізналися, якими були на той час методи пропаганди, поміркували, кому і навіщо вона була потрібна. МАНівці також звернули увагу на те, в який спосіб тоталітарна влада намагалася «перевиховувати» суспільство, потримали в руках копії тодішніх пропагандистських плакатів та урядових постанов, телеграм, рішень – з підписами злочинців-організаторів Голодомору; розбиралися, хто є організатором, а хто виконавцем акту геноциду, та що спонукало місцевих «активістів» виконувати злочинні вказівки; обговорили довготривалі наслідки Голодомору для нашого суспільства; слухали спогади очевидців про взаємодопомогу в ті страхітливі часи.

Юні філософи та суспільствознавці дійшли висновку, що саме завдяки людяності, що збереглася, нині ми маємо змогу жити у власній країні і приходити до Національного музею Голодомору, аби берегти пам’ять про трагічні сторінки нашої історії. Погодилися, що потрібно зберігати архівні документи, публікувати книги про Голодомор , поширювати інформацію про нього у світі, аби це лихо знову не повторилося.