МАНівці у Музеї Голодомору

МАНівці у Музеї Голодомору 27 листопада 2020 року, напередодні Національного Дня пам’яті жертв Голодоморів  вихованці Київської МАН ознайомилися з Національним музеєм  Голодомору-геноциду під час екскурсії, яку в онлайн форматі провела завідувачка екскурсійно-освітнього відділу Яна Петрівна Городняк.
Автор ідеї Меморіального комплексу — Народний художник України Анатолій Гайдамака. головний архітектор проєкту — Юрій Ковальов, скульптори — Микола Обезюк та Петро Дроздовський. Цитати для алеї «Чорних дошок» підібрав Народний художник України Микола Сядристий.

Меморіал розпочав роботу 12 липня 2010 року.

Меморіал жертв Голодомору складається з декількох частин: дві скульптури янголів, що є символічним входом до музею, площа «Жорна долі», по колу якої розташовані художні скульптури жорен, а в центрі площі — скульптура дівчинки, яка має назву «Гірка пам’ять дитинства». «Свіча пам’яті» оточена комплексом художніх композицій (лелеки, залізні хрести, кам’яні брили, плити із викарбуваними роками злочину проти українського народу). Зала пам’яті — центральна частина Меморіалу, яка зараз виконує функції музею, алея «Чорні дошки» — гранітні плити із переліком населених пунктів, до яких був застосований спеціальний режим винищення населення під час Голодомору.

Музей відіграє важливу роль у громадянському вихованні молодого покоління, формуючи усвідомлення необхідності збереження Української держави як головного способу захисту від геноциду.

Важливим завданням Музею Голодомору є нагадування про українську ідентичність, яку намагалися замінити радянською. Музей виконує роль посередника в процесі передання спогадів та інформації про Голодомор, демонструючи зв’язок поколінь української нації, та зберігає пам’ять про спробу її знищення.

Знання історії Голодомору, які надає музей, порушують питання моралі — плекання поваги до пам’яті жертв, співпереживання та переосмислення власних поглядів на життя, яке є найвищою цінністю.

Діяльність Музею включає:

- організацію та проведення наукових досліджень історичних джерел про події тих часів з метою виявлення документальних свідчень про Голодомор та створення умов уведення їх у науковий обіг;
- складення зведеного реєстру документальних свідчень, створення баз даних та впорядкування спогадів очевидців Голодомору;
- проведення наукових конференцій, форумів, симпозіумів, подіумних дискусій, семінарів, круглих столів тощо;
- інформування громадян про злочин геноциду, вчинений комуністичною владою проти Українського народу, шляхом проведення лекцій, уроків, кінолекторіїв, показу фільмів про Голодомор;
- організацію та проведення заходів з увічнення пам’яті жертв Голодомору;
- розробку та організацію інших форм музейних комунікацій на основі експозиції та виставок з використанням інформаційних технологій.

Поширюючи інформацію про Голодомор, музей звертає увагу на питання «терору голодом», який застосовується і в ХХІ столітті в різних країнах світу.

З дня заснування Музей Голодомору проводить пошук імен вбитих під час Голодомору-геноциду через збирання свідчень людей, які пережили Голодомор, їхніх рідних та близьких, які зберегли пам’ять про кожного, для кого 1932-1933 роки стали останніми в житті.

Радянський тоталітарний режим доклав максимальних зусиль, щоб стерти пам’ять про вбивство понад 7 мільйонів українців. Але пам’ять народу є незнищенною. І зі становленням незалежності України була зірвана заборона говорити про Голодомор. Всі, хто десятиліттями змушені були мовчати, відчули потребу розповісти правду про злочин та його жертв, з метою належного вшанування їхньої пам’яті.

Найвищою місією Музею є застереження суспільства про злочин геноциду шляхом накопичення і поширення знань про Голодомор.

Музей Голодомору навчає протистояти ненависті і порушенню прав людини. Своєю діяльністю він культивує захист людської гідності та демократичних цінностей і запобігає злочину геноциду, виховуючи у громадян толерантність, почуття моральної відповідальності перед викликами всім нормам права і свободам.

 

 

Версія для друку Опубликовано: 30 Листопада 2020
Поділитись: