Фолькльорно-етнологічна експедиція "Скарби Гуцульщини"
Якби Роберт Льюїс Стівенсон жив у ХХ сторіччі, всесвітньо відомий роман «Острів скарбів» мав би й іншу назву, й інший сюжет… Справжні скарби знаходяться не на хтозна-якому острові в океані, а в Івано-Франківській області, у містечку Верховина, де 20-29 серпня 2011 року проходила фольклорно-етнологічна експедиція юних етнологів, фольклористів, філологів «Скарби Гуцульщини». 15 молодих дослідників із Київської МАН відкрили для себе перлини гуцульської культури: Мисливську садибу у Верховині, церкву ХVIIст. у селі Криворівня, Музей писанки та Музей народного мистецтва у м. Коломия. Завдяки екскурсіям до музеїв І. Франка, М.С. Грушевського, С. Параджанова, Івана Миколайчука учасники експедиції немов доторкнулися до сторінок безсмертних історій життя цих історичних постатей. Наживо, а не з книжок, побачити історію української культури можна було під час відвідування музею Чернівецького університету.
Якщо ви гадаєте, що блискавична зміна пір року могла відбуватися тільки у казці «Дванадцять місяців», то помиляєтесь! Учасники експедиції «Скарби Гуцульщини» у серпні змогли відчути настрій Нового року та Різдва, коли побували в маєтку Святого Миколая, що розташований у Національному природному парку «Гуцульщина». А хіба можна не закохатися в гуцульські вечорниці, під час яких відбувається частування національними гуцульськими стравами і ви разом зі справжніми гуцулами танцюєте їхні танці та співаєте їхніх пісень!
Але кульмінацією експедиції, безперечно, став вечір «Гуцульське весілля», дійовими особами якого були – вгадайте хто? – наші манівці! Та й це ще не всі скарби, про які дізналися наші дослідники у Прикарпатті. Виявилось, що для того, щоб потрапити в інший світ, побачити справжню, а не книжково-кінематографічну давню культуру, не обов’язково їхати в екзотичні тури на Схід або Південь. Приїжджайте на Гуцульщину – і ви, як і допитливі юні київські дослідники, будете мати змогу послухати народного музиканта, трембітаря Миколу Ілюка, спробувати пограти на гуцульських народних інструментах, взяти участь у створенні гуцульського одягу під час відповідного майстер-класу. А якщо додати, що всі ці прекрасні відкриття гуцульських скарбів супроводжувалися виходами в гори, на полонину, спортивними змаганнями з футболу, волейболу, зустрічами з місцевими старожилами, то стане зрозумілим, що кінець літа для юних етнографів став справді феєричним!
Найбільшої вдячності за можливість здійснення такого проекту заслуговують етнографічне товариство Верховини «Гуцульщина», яке запросило наших дослідників, дирекція Київської МАН, яка організувала цю поїздку, а також безпосередні керівники експедиції: завідувач кабінету відділення історії та географії Маргарита Олександрівна Кузьменко та завідувач методичного відділу Київської МАН учнівської молоді Світлана Юріївна Мудринич.
