Екологічна експедиція з дослідження стану відкритих водойм Київщини

З метою обстеження протоки річки Дніпро – Десенки (Чорторию) 18 вересня юні екологи здійснили чергову екологічну експедицію у парк «Дружби народів», яку очолив проректор з наукової роботи Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Мінприроди України, доктор технічних наук, професор Олег Альбертович Машков.

Учні секції екології відділення екології та аграрних наук Київської МАН Ладановська Дарина, Кукоба Вадим, Шандренко Богуслав, Чала Єлизавета, Науменко Марія, Ромадіна Діана, Яцюк Марія, Головань Денис, Снєжко Дарія, Гайчук Даніела, Макаров Борис, Федірко Марія та ін. під керівництвом віце-президента Київської МАН, професора кафедри екологічного аудиту та експертизи ДЕАВолодимира ІвановичаНазаренка протягом багатьох років ведуть спостереження за екологічним станом поверхневих вод Київського регіону, зокрема Дніпровського басейну, із застосовуванням як фізико-хімічних методів дослідження, так і методів біоіндикації, біотестування та біомоніторингу. Саме на кафедрі екологічного аудиту та експертизи ДЕА за ініціативи її завідувача Тараса Григоровича Іващенка було засновано філію Київської МАН, яка надає суттєву допомогу МАНівцям в розробці науково-освітніх програм та проведенні навчально-виховних заходів в галузі екології та природокористування.

Проблема екологічного стану водних об'єктів є актуальною для всіх водних басейнів України. Що ж до Дніпра, водні ресурси якого становлять близько 80 відсотків водних ресурсів України і забезпечують водою переважну більшістьнаселення та 2/3 господарського потенціалу країни, то це одне з найважливіших завдань економічного і соціального розвитку та природоохоронної політики держави. Основними причинами забруднення поверхневих вод Київської області є: скид неочищених та не досить очищених комунально-побутових і промислових стічних вод безпосередньо у водні об'єкти та через систему міської каналізації; надходження до водних об'єктів речовин-забруднювачіву процесі поверхневого стоку води із забудованих територій та сільгоспугідь; ерозія ґрунтів на водозабірній площі. У ході аналізу отриманих за п’ять останніхроківрезультатів вимірів юними дослідниками було відмічено підвищений вміст у воді сполук заліза, цинку, марганцю, хрому та особливо міді.Надмірне надходження біогенних речовин не менш небезпечне, ніж токсичне забруднення води. Коли вміст у воді фосфору, азоту, калію перевищує критичний рівень, прискорюються життєві процеси водних організмів. Перенасичення води органічними сполуками стимулює розвиток сапрофітних бактерій (у тому числі,особливо небезпечних хвороботворних), водних грибів, різко загострюючи епідеміологічну обстановку на водних об'єктах. При цьому відбуваєтьсяутвореннястійкихорганомінеральнихкомплексівз важкими металами, в деяких випадках більш токсичних, ніж самі метали. Наокислення великоїкількості новоутвореної органічної речовини витрачається великачастина розчиненого у воді кисню – виникає кисневий дефіцит, що вкрай негативно впливає на риб і їхнюкормову базу – зообентос. Крім того, дефіцит кисню призводить до того, що з донних відкладень у воду більш активно виділяється ряд речовин, у тому числі фосфор, а це, своєю чергою, інтенсифікує процес евтрофування.

Отже, характеристика сучасного екологічного стану Київської області свідчить про необхідність вжиття відповідних заходів з його поліпшення, особливо щодо відтворення і охорони водних ресурсів. Варто звернути увагу на більш широке впровадження комбінованого очищення і знешкодження стічних вод із застосуванням механічних, хімічних, фізико-хімічних й біологічних методів.