Зустріч з архітектором-реставратором Іриною Малаковою

Ірина Магомедівна Малакова народилася 1936 р.у Києві, в родині інтелігентівз давнім українським корінням. Навчалася у київській школі № 138, фахову освіту здобула в Київському будівельному технікумі та Київському інженерно-будівельному інституті (нині – КНУБА). Працювала архітектором у науково-дослідних і проектних інститутах: «Діпромісто», «КиївЗНДІЕП», «Південдіпротрубопровід». Автор проектів багатоповерхових житлових та адміністративних будинків у Києві та інших містах. У 1972–2008 рр. працювала в інституті «Укрпроектреставрація». Ірина Малакова – автор проектів реставрації понад 50 пам'яток архітектури Києва та інших місць України, автор меморіальної дошки В. Липському, встановленої 1975 року на будівлі Президії НАН України. Публікується у спеціалізованих та періодичних виданнях, бере участь у заходах, присвячених історії Києва.
Під час зустрічі Ірина Магомедівна розповіла про себе та історію своєї родини, про архітектурні проекти багатоповерхових житлових і адміністративних будинків та про створені і виконані нею проекти реставрації пам’яток у місті Києві: Національного банку України, Будинку Городецького, Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків та ін.
З особливою теплотою І. Малакова поділилась спогадами про відродження будинку на Андріївському узвозі, 13 – нині Літературно-меморіальний музей М. Булгакова. Під час реставраційних робіт архітектор уважно читала роман «Біла гвардія». Адже Булгаков писав, прекрасно пам’ятаючи абсолютно всі інтер’єри квартири, в якій він жив. І це дозволило визначити, де шукати забиті двері, знищені перегородки, та повністю відновити планування і призначення приміщень.
Доповідач розповіла, що реставраційні роботи завжди розпочиналися з роботи на об'єкті фахівців – архітекторів та конструкторів, які ретельно досліджували споруду. Вони з'ясовували, які зміни і втрати відбулися за час її існування, в якому фізичному стані перебуває будівля та її частини. Одночасно мистецтвознавці відшукували в архівах та літературі всі можливі відомості, а, якщо пощастить, то й проект будівлі. До виконання реставраційних робіт Ірина Магомедівна завжди ставилася дуже рішуче, відстоювала кожну деталь реставрації. Адже закінчена реставрація повинна виглядати природно й органічно, втручання реставраторів мусить бути найменш відчутним.
Зустріч була жвавою і відзначалася особливим інтересом, виявленим з боку юних МАНівців, цікавими запитаннями, адже розповідь пані Малакової супроводжувалася яскравим ілюстративним відеорядом.