Зустріч юних економістів зі спеціалістом «Hh-Україна»
Якими будуть співробітники майбутнього?
Як зміняться професії? Як обрати професію майбутнього?
Які навички потрібні молодим кандидатам та в цілому
успішним людям, які живуть у ХХІ столітті?
Якими є основні тенденції ринку праці та освіти у XXI столітті?
Які переконання заважають при виборі професії?
Які стимули пропонують співробітникам найбільш привабливі роботодавці?
Як знайти роботу молодим кандидатам, які не мають досвіду роботи?
1 грудня вихованці відділення економіки мали натхненну зустріч на тему «Тенденції ринку праці, професії майбутнього, навички-2020» з Катериною Криворученко – керівником експертно-аналітичного відділу компанії «Hh-Україна». Захід проводився у ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК»» в рамках проекту «ТеоПракт» – спільної діяльності КПНЗ «Київська Мала академія наук учнівської молоді» і команди проекту «Майбутні професіонали».
«Поки ми думаємо, що лише мріємо про майбутнє, воно вже справджується навколо нас» – так почала свою зустріч пані Катерина. Експерт розповіла, що зміни в технологіях і способі життя призводять до трансформації практично у всіх сферах людської діяльності. З’являються нові напрямки та спеціальності. У зв’язку з тим, що біо- та IT-технології активно входять у нашу повсякденність, зовсім скоро з’явиться безліч професій на стику наук: біоінженер, молекулярний дієтолог, сіті-фермер, енергоаудитор, проектувальник «розумних доріг».
А за прогнозами Держслужби зайнятості,в Україні вже в 2020 році з’являться проектувальники роботів, оператори безпілотників і менеджери аватарів (куратори комп’ютерних персонажів, які стануть інтерактивними помічниками людей). Популярними будуть архітектори віртуальної реальності і пілоти автолітаків. А узв’язку з погіршенням клімату та перенаселенням Землі актуальною стане робота кліматолога і фермера-агропоніка, які вирощують рослини на хмарочосах. Лікувати людей почнуть наномедики, генетичні консультанти і молекулярні дієтологи.
Система освіти не встигатиме реагувати на настільки швидкі зміни і університети втрачатимуть монополію на знання. Тому на перший план буде виходити ідея безперервної освіти і самонавчання у процесі роботи, бо професійних навичок потрібно набувати постійно.
А от роботодавці незабаром будуть посилено шукати кандидатів, які виділяються творчим і критичним мисленням, бо з цим і машини, і комп’ютери поки справляються погано (і це надовго).
Ідеальний спеціаліст майбутнього повинен вміти:
бути крос-функціональним і працювати на стику професій;
працювати віддалено;
збирати та аналізувати великі об’єми інформації;
самонавчатися і постійно вдосконалюватись;
змінювати 10 і більше професій у житті;
бути «універсальним»: знати декілька мов, основи ІТ-технологій,
мати творче мислення та володіти soft skills.
Одержана інформація змусила юних науковців глибоко замислитися над власним кар’єрним вибором та професійними уподобаннями, а ще – зрозуміти цінність освіти та особистісного розвитку, мінливість професійних цінностей через зміну світу та необхідність займати проактивну позицію на ринку праці. Молоді дослідники поставили експерту безліч цікавих питань та одержали змогу взяти участь у сміливому експерименті, який наочно продемонстрував, що гроші легко та швидко заробляє той, хто встає та рушає назустріч роботодавцю, доки інші вагаються та чекають дива.
Колектив відділення економіки Київської Малої академії наук висловлює вдячність:
Катерині Криворученко – за натхненне, гостинне та динамічне знайомство юних економістів з тенденціями ринку праці та професіями майбутнього;
Людмилі Супруненко, організатору й керівнику проекту «Future professionals», – за плідну співпрацю в інтересах обдарованої молоді.
Ірині Рибак, заступнику директора з наукової та методичної роботи, – за сприяння в організації та технічному забезпеченні заходу.
