Загадковий континент Антарктида

Близько 100 осіб – членів Київської МАН, учнів шкіл, гімназій, ліцеїв, а також студентів зібралися 10 травня в конференц-залі Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, щоб послухати розповідь вчених, учасників антарктичних експедицій: директора Інституту – академіка Сергія Васильовича Комісаренка, професора Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Мінприроди України, доктора фіз.-мат. наук Володимира Миколайовича Ващенка та керівника редакційно-видавничого відділу Національного антарктичного наукового центру Міністерства освіти і науки України Володимира Івановича Бочкарьова.

Регулярні дослідження в Антарктиді проводяться з 1956 року. На материку і прилеглих островах різні країни світу обладнали науково-дослідні станції. Антарктична станція «Академік Вернадський» була відкрита в лютому 1996 року, коли Англійське Антарктичне Товариство завдяки зусиллям С.В. Комісаренка, який на той час був Надзвичайним та повноважним послом України у Великій Британії, передало Україні станцію «Фарадей». У листопаді 1993 року Великобританія розповсюдила через свої посольства пропозицію про передачу станції «Фарадей» на острові Галіндез Аргентинського архіпелагу одній з «неантарктичних» країн. У серпні 1994 року було вирішено передати станцію «Фарадей» Україні. Британці передали станцію разом з обладнанням, серед якого була полярна реліквія – спектрофотометр Добсона  – прилад для вимірювання озону, завдяки якому в 80-х роках була відкрита озонова діра над Антарктидою. Українські полярники підняли синьо-жовтий прапор над станцією 6 лютого 1996 року. Станція отримала назву «Академік Вернадський». Разом зі станцією британці передали можливість продовжувати найдовші ряди спостережень за кліматом, озоновою дірою, іоносферою та магнітним полем Землі. Завдяки станції українські вчені вперше увійшли до наукової спільноти з фізики озонового шару. І через кілька років зробили відкриття асиметрії у розподілі озону над Антарктикою, що привернуло увагу до цієї події вчених інших напрямків і спровокувало появу численних публікацій з асиметрії інших параметрів в Антарктиці.

Державна установа «Національний арктичний науковий центр» також організовує українські арктичні експедиції, які упродовж цілого року працюють на станції «Академік Вернадський». Детальна програма експедиційних досліджень щорічно розглядається і затверджується на засіданні науково-технічної ради «Антарктика». Усього за 20 років для участі в експедиціях підготовлено 156 полярників. Про природу Антарктики, екстремальні умови проведення досліджень, налагодження побуту полярників на станції «Академік Вернадський» та інші речі дізналися учні, які ще й мали можливість ставити запитання ученим.

Після лекції відбулося урочисте нагородження призерів та переможців ІІ (міського) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАНУ у секціях відділення екології та аграрних наук Київської Малої академії наук учнівської молоді, а також вчителів, які сприяли їхній пошуковій, творчій діяльності. Грамоти безпосередньо вручали лектори: С.В. Комісаренко, В.М. Ващенко, В.І. Бочкарьов разом з директором Київської МАН В.О. Васинюком, завідувачем відділення екології і аграрних наук Київської МАН О.М. Ісаченко та керівниками секцій Л.І. Ткачук, В.І. Назаренком і В.І. Щербаком.