Юні хіміки і біологи ознайомилися з науковою спадщиною В.І. Вернадського

Володимир Іванович Вернадський – великий український вчений, всесвітньо відомий основоположник мінералогії, геохімії, біохімії, біогеохімії, радіології, перший президент Української академії наук, академік Петербурзької академії наук (з 1912 року), дійсний член ряду інших академій (Паризької, Чеської). Серед досягнень Вернадського й заснування першої наукової бібліотеки в Україні, яка нині має назву Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського. Він був організатором та директором Радієвого інституту (1922-1939), Біохімічної лабораторії (з 1929; зараз це «Федеральна державна бюджетна установа Інститут геохімії і аналітичної хімії ім. В.І. Вернадського Російської академії наук»). Для його діяльності були характерні широта інтересів, постановка кардинальних наукових проблем, наукове передбачення.
На лекції було презентовано дослідження й успіхи Вернадського у започаткованих ним напрямках науки. Велику увагу було приділено розкриттю поняття ноосфери (грец. ноос – розум і сфера – куля), запропонованого великим ученим. В основу поняття він поклав ідею про гармонійне входження людини та її господарської діяльності у біогенний колообіг речовин.
Вернадський розглядав воду як мінерал та вважав її містком, що зв’язує біополя живих істот як між собою, так і з неживою природою. У цьому контексті Людмила Андріївна Савчина доповіла про стан джерел питної води України сьогодні та шляхи їх покращення. Особливий інтерес у присутніх викликав слайд, у якому були наведені показники, що впливають на фізіологічну повноцінність питної води.
На завершення лектори закликали присутніх до участі у наступнихзаходах, запланованих у рамках проекту «Нащадки Вернадського».