Релевантність філософських практик

Сьогодні наші юні філософи-мислителі разом із керівницею секції Катериною ГОНЧАРЕНКО звернулися у своїх роздумах до філософії реді-мейду. Реді-мейд (англ. Ready -  готовий та made​​ - зроблений) – один з найбільш відомих видів авангардистського мистецтва. Реді-мейд полягає в тому, що  будь-який звичайний предмет домашнього інтер’єру може бути експонатом у виставковому залі, стати предметом мистецтва.

Сучасний філософ Борис Гройс, у статті – «Антифілософія чи філософські реді-мейди», намагається визначити поняття «антифілософії» та «антифіолософа». Так, для нього, антифілософ, це той, хто не виходить за межі світу, щоб зайняти метапозиції, а шукає реальні, «внутрішньосвітові» практики, які вже мають універсальний вимір, що перевершує окремі, суб’єктивні точки зору. Це може бути техніка, як у Юнгера; війна, помилка і ілюзія, сміх, сльози, опера – у Вагнера; медіа – у теорії Маклюена та інше. Філософ, він же антифілософ, бо відходить від класичного розуміння філософа, інтерпретує тут деяку реальну практику як універсальну і тим самим філософськи релевантну.

Уявлення про антифілософію та антифілософа Б. Гройс виводить по аналогії з антимистецтва Марселя Дюшана. Останній же, вперше звернувся до практики реді-мейду, до практики антимистецтва у 1917 році помістивши пісуар у галерейний простір. Саме Дюшан вперше звертає увагу що мистецтво завжди поряд, як власне і філософія, а не знаходиться в якомусь «захмарному просторі».

Отже, сьогодні філософи в роздумах про антимистецтво та «антифілософію».

Nota Bene!

Просимо не тлумачити префікс «анти» як «проти»! :)