Повітря, яким дихають кияни
Значний внесок у забруднення повітря здійснюють промислові підприємства чорної металургії, енергетики, вугільної промисловості, хімічної та нафтохімічної промисловості. Спалювання вугілля на теплових електростанціях супроводжується викидами диму, який містить двоокис сірки та окис азоту. Двоокис сірки може викликати звужування дихальних шляхів та загострення різних хвороб. В процесі виробництва пластмас у атмосферу попадає хлорофторвуглець, який руйнує її озоновий шар і спроможний накопичуватись і зберігатися в атмосфері до 100 років.
У весняно-літній пожежонебезпечний період значну загрозу являють багаття, які розводять мешканці умисно або по недбалості і неусвідомлення спалюючи сміття та суху траву. По-перше, торішня трава швидко висихає на сонці і легко спалахує від будь-якої іскри. Трав’яні пожежі швидко поширюються і часом призводять до трагічних наслідків. По-друге, спалювання рослинних залишків супроводжується вивільненням мікрочастинок диму, до складу яких входять пил, оксиди азоту, вуглекислий газ, важкі метали, діоксини, бензопірени та різноманітні канцерогенні сполуки.
Діоксин відноситься до групи стійких органічних забруднювачів з високим токсичним потенціалом. Він згубно впливае на цілий ряд органів і систем та має здатність поглинатися жировими тканинами і довгий час зберігатися. Осноним джерелом надходження діоксину в навколишнє середовище є сміттєспалювальні установки їз-за неповного спалювання відходів в них. Утворюється він також при згоранні будь яких матеріалів рослинного походження.
Діоксид азоту спричиняє подразнення очей, бронхопневмонію, набряк легенів, крововилив, зміни в печінці, нирках, головному мозку.
Однією з найтоксичніших речовин, яка утворюється при всіх способах спалювання твердого і рідкого палива, під час практично всіх пожеж, виділяється при виверженнях вулканів, продукується на кожній кухні під час високотемпературної обробки їжі, є бензопірен. Ця речовина може потрапляти в наш організм всіма можливими способами і відноситься до групи канцерогенів.
При неповному згоранні органіки в умовах нестачі кисню утворюється дуже токсичний, смертельно небезпечний для людини чадний газ – оксид вуглецю. Концентрація його в повітрі Києва інколи досягає неприпустимих розмірів. Надмірна його кількість призводить до швидкої втомлюваності людини, головного болю, запаморочення, ослаблення пам'яті, порушення діяльності серцево-судинної та інших систем організму.
Кілька днів наприкінці березня Київ страждав від задимлення через пожежі поблизу міста. Громадяни активно почали наводити лад на прибудинкових територіях і почастішали випадки пожеж через розведення багать, спалювання сміття та сухої трави. Через пожежі на торфовищах, лісах і звалищах на околицях Києва містяни стали скаржитися на сморід. Це має дуже серйозні наслідки і для здоров'я людей, і для природи. Зокрема, призводить до масштабних пожеж і знищення біорізноманіття. Кожен акт підпалу – це є злочин проти тендітного світу природи і завдає великої шкоди суспільству. Головна небезпека полягає в провокації лісових пожеж та руйнуванні біоценозу екосистеми. За даними Державної служби надзвичайних ситуацій впродовж однієї доби рятувальниками Київщини ліквідовано 159 пожеж, з них 115 загорань трав’яного настилу та 33 пожежі в житловому секторі. Вкотре фахівці ДСНС закликають громадян не спричиняти загорання на відкритих територіях - «Пам’ятайте, що провокуючи пожежі в природних екосистемах, Ви не лише знищуєте навколишнє середовище, а й ставите під загрозу здоров’я людей!». В неймовірно складний час поширення коронавірусу Головне управління ДСНС України у м. Києві звертається до гостей та мешканців столиці із проханням залишатися вдома, не виходити на вулицю без нагальної потреби та не використовувати відкритий вогонь задля спалення сухої трави та очерету. Якщо ви помітили займання в лісах, посадках та на відкритих територіях, негайно зателефонуйте за номером "101"! При цьому, аби уникнути поширення гострих респіраторних та інфекційних захворювань, в тому числі захворювань на COVID-19, ДСНС були розроблені і опубліковані 31 березня 2020 р. «Рекомендації щодо профілактики захворювання на COVID-19», які передбачають дотримання 9-ти заходів безпеки, першим серед яких є:
- проводити наскрізне провітрювання приміщень та проведення вологих прибирань із використанням дезінфекційних засобів у приміщеннях…
Отже, повітря в Києві має бути чистим!!!
Юні екологи КМАН
01.04.2020
