Побічні явища карантину, або як карантин вплинув на освітян?
Такі виклики, як карантин, - це тест на вміння вчитись, змінюватись і адаптуватись у будь-яких умовах. Мене особисто охоплює відчуття новизни та прийняття незворотності ситуації. І я бачу в цьому нові можливості особистісного розвитку, незважаючи на внутрішні страхи та бар’єри.
Вікторія Черненко, завідувачка відділення хімії
Під час вимушеної ізоляції і постійних змін, з якими кожен перетинається під час карантину, стає дуже важко контролювати емоції і власний психологічний стан. Сприймаючи та осмислюючи нові правила і тенденції існування соціуму, ти намагаєшся адаптуватися, починаєш цінувати життя офлайн. Шукаєш у ситуації, яка склалася, можливості, які перед тобою відкриваються. Опановуєш нові методи і форми роботи та будуєш нові перспективи на майбутній посткарантинний час.
Алла Назаренко, завідувачка відділення математики
Робота в умовах карантину – це величезний досвід оволодіння технологіями і платформами дистанційного навчання. Ми опинилися в ситуації, коли були змушені переформовувати свою роботу, впровадити інформаційні технології в практику роботи з дітьми: проведення Skype та Zoom-конференцій і семінарів, консультації з учнями, вчителями та батьками не тільки засобами телефонного зв’язку і електронної пошти, а й з використанням месенджерів та соціальних мереж. Нові часи потребують нових підходів до керування колективом, організації та планування роботи, які ми зараз активно опановуємо.
Ольга Сухомлин, завідувачка відділення суспільних комунікацій
Зміна режиму роботи провокує суттєві зрушення і пошуки (в ідеалі - знахідки):
- нових форм подачі інформації (візуалізація даних, демонстраційні елементи, схематизація з коментуванням тощо);
- нових сервісів (онлайн редагування, спільне напрацювання ідей, прямі включення, організація онлайнових дедлайнів з автоматичним контролем тощо).
Але найголовніше – це стратегічне усвідомлення, що загальні тренди в освіті змінюються невідворотно, а відтак, стара модель, в якій переважають офлайнові зустрічі та велелюдні зібрання відходить у минуле, натомість контент (навчальний) знаходить свого реципієнта безпосередньо в смартфоні/гаджеті.
Комунікація набуває нового значення - визначального, можливість залишатися у контакті, яку забезпечують технології (варто мати відповідні навички).
Станіслава Ігнатова, завідувачка відділення технічних наук:
Карантин надав поштовх до набуття навичок користування платформами дистанційної роботи, співпраці та проведення навчальних заходів в нових умовах. У цей важкий час чітко проявляються ті люди, на кого можна покластися. Але найважливіший урок, який ми всі отримали, це те, що здоров'я та імунітету має найбільшу цінність.
Олена Ісаченко, завідувачка відділення екології:
"Чим далі, тим рідніше ..." – дистанційна робота нас, співробітників Київської МАН, більше згуртувала, відтепер ми бачимо діяльність один одного, маємо можливість в он-лайн переймати досвід один одного.
Виявилися прогалини в самоосвіті, з'явилася можливість озирнутися, шукати нове. Так, освоюємо корисні додатки Googlе та проведення спеціалізованих навчальних занять з використанням нових програм та платформ.
І ще я змінила своє відношення до соціальних мереж, які я недооцінювала. Тож, життя змінюється, а з ним змінюємося й ми самі.
Валентина Дем'яненко, завідувачка відділення комп’ютерних наук
Наше відділення з 2012 року застосовує форми дистанційного та онлайн навчання, з урахуванням педагогічної доцільності та виваженості. Тож, на карантині ми використовуємо вже перевірені нами форми комунікацій з використанням сучасних ІТ-технологій. Але, я переконана, що перебігу освітнього процесу та розвитку дитини такого спілкування недостатньо. Не завжди при дистанційному спілкуванні можна відчути емоції дитини, побачити блиск їхніх очей або, навпаки, розчарування чи захопленість, небажання, стомлення чи незібраність, все те, на що можна миттєво зреагувати при живому спілкуванні. Крім того, не можна забувати й про санітарні норми використання комп'ютерної техніки.
Софія Сивенко, завідувачка відділення історії
Це час для самоосвіти, індивідуального професійного розвитку, підвищення загальнокультурного рівня, педагогічної майстерності. Багато пропозицій взяти участь у вебінарах та онлайн-курсах, серед яких кожен може обрати для себе найцікавіше. А ще це поштовх для напрацювання навичок ефективного використання соціальних мереж, месенджерів та таких платформ, як ZOOM.
Наталія Пилипенко, завідувачка відділення фізики та астрономії
Одна з головних переваг віддаленої роботи – можливість вільно планувати свій графік, працювати у власному ритмі. Легше сконцентруватися, менше стресових ситуацій та різноманітних відволікаючих факторів.
Висока мобільність, адже з Інтернетом працювати можна хоч вдома, хоч на дачі. Непоганий варіант для різноманіття, якщо набридло працювати в одному місці та хочеться змінити обстановку.
Ірина Іваненко, завідувачка відділення української філології
Дистанційна форма роботи сприяла урізноманітненню форм, методів і прийомів роботи з вихованцями, використанню ефективних сучасних інтерактивних технологій, цікавих для юних науковців. За умов дистанційного навчання здійснюється найширше охоплення вихованців відділення освітньо-науковою діяльністю, максимальне залучення їх до участі в різноманітних онлайн заходах, адже онлайн трансляція інформації забезпечила зручний доступ до неї вихованців відділення.
Тетяна Кот, завідувачка відділення філософії та суспільствознавства
Кожен має виявити потреби, виклики та знайти відгук. Як точкові, локальні, так і на рівні Київської МАН загалом. Можливо потрібна трансформація, зміна підходів.
Впроваджено новий формат подачі інформації, онлайн-візуалізація, застосування структурованості та схематизації (внаслідок онлайн зв’язку потрібно враховувати часові обмеження, відсутність енергетичної складової у роботі). Також застосовуються нові форми роботи: робота з GOOGLE-календарем (редагування, планування, включення у графіки та дедлайни), онлайн-фасилітація (спільне напрацювання ідей). Але все супроводжується абсолютним переформатуванням робочого часу, який накладається на особистий час. Відбувається постійне перевантаження, нагромадження, та, як наслідок, накопичення справ, які є нагальними та невідкладними, втрачається певною мірою пріоритетність у виборі першочерговості виконання. Тож в мене стоїть питання застосування таймменеджменту: розмежування на робочий час та особистий час. Я сподіваюсь і щиро вірю, що цей процес налагодиться, та я зможу врегулювати його.
Тетяна Курсик, завідувачка відділення іноземної філології
За ці два місяці моє ставлення до багатьох речей кардинально змінилося. Я ніколи раніше не сприймала всерйоз програми, які пропонує GOOGLE, і вважала, що мені це не потрібно. Але виявилось, що це дуже корисні і потрібні знання. Також переконалась в ефективності онлайн-занять та вебінарів, в яких я раніше ніколи не брала участі. І якщо на початку карантину я задавала собі питання: коли це все закінчиться? То зараз я задаю собі питання: для чого витрачати зайвий час на поїздки по всьому місту на заняття, семінари чи вебінари? Адже використання Інтернету та онлайн-платформ робить участь в них набагато простішою. Тож мій висновок: карантин - це час змін і можливостей!
