Опубліковано детальний геном денисівської людини

Дослідники з Інституту еволюційної антропології ім. Макса Планка (ФРН) виклали на свій сайт першу версію геному вимерлого виду людей у високій роздільній здатності. Мета роботи − надати колегам доступ до найповніших даних про послідовності ДНК. Стаття про дослідження опублікована в журналі ScienceNOW.

Рік тому вчені опублікували перший нарис геному дівчини, яка жила в Денисовій печері в Сибіру (РФ), принаймні 30 тис. років тому. У січні палеогенетик Інституту ім. Макса Планка (Німеччина) Сванте Пеебо побував на конференції в Швеції й зрозумів, що колеги з інших лабораторій змогли значно менше заглибитися в дані річної давності, чим його група, що скористалася новими, чутливішими методами.

Сванте Пеебо і його співробітники вирішили дати можливість колегам завантажити дані про послідовності ДНК прямо зараз, поки триває підготовка до публікації відповідної статті. На сьогодні кожна позиція геному, отриманого з 10 міліграмів кістки пальця дівчини, секвенована в середньому 30 разів. Тим самим отримана детальніша інформація, ніж та, яку дало дослідження, опубліковане в журналі Nature наприкінці грудня 2010 року. Там кожну позицію проходили в середньому 1,9 рази.

Це означає, що Сванте Пеебо і його колеги тепер можуть порівняти навіть невеликі відмінності в копіях генів, які ця давня дівчинка успадкувала від матері і батька, а також визначити, як її ДНК відрізняється від геному сучасних людей і неандертальців. За попередніми даними, дівчина була тісніше пов'язана з неандертальцями, ніж з нами, але її геном не знаходиться в межах генетичних варіацій, знайдених у неандертальців. Мабуть, неандертальці, денисівці та сапієнси у той час жили в Азії поруч один з одним і час від часу схрещувалися: сучасні мешканці Меланезії й інших частин Азії успадкували близько 4% своєї ДНК від денисівців.

Тепер дослідники намагаються визначити, які саме гени сучасні люди отримали від денисівців. "Ми не квапимося говорити про результати, оскільки досить скоро вийде наша стаття з відповідним аналізом", - відзначає Сванте Пеебо. За його словами, висока роздільна здатність геному дозволяє оцінити широту генетичних варіацій серед денисівців. Крім того, можна буде скласти "всеосяжний і, по суті, повний каталог всіх змін", які закріпилися в ДНК сучасних людей з тих пір, як наші предки розійшлися з денисівцями.

За матеріалами: http://www.osvita.org.ua/