Новий формат організації науково-дослідницької діяльності МАН України
Для кожного освітянина це добре відомий вид програмного забезпечення навчально-виховного процесу з будь-якого природничого предмету – хімії, фізики, біології, тощо.
Натомість для сучасної передової науки – це структурний інформаційний простір, створений потужним комп’ютерним центром (або декількома центрами) з розгалуженою інформаційною мережею, яка безпосередньо зв’язана з науково-дослідницькими майданчиками або лабораторіями, де науковці працюють над розв’язанням поставлених перед ними проблем.
Інформаційний простір такої мережі дозволяє досліднику в його науковому пошуку, не виходячи за межі своєї лабораторії, швидко та якісно збирати та обробляти необхідні дані, здійснювати в режимі «online» обмін інформацією, отриманою у ході дослідження, проводити навчання, відеоконференції, виставки досягнень, створювати бази даних та комп’ютерні бібліотеки – депозитарії.
Не менш вражаючі можливості щодо збору інформації, її збереження, її всебічного аналізу та можливостей отримання багатовекторних результатів, їх картування демонструють географічні інформаційні системи (ГІС). Цікавим є і той факт, що ГІС дозволяють здійснювати пошуково-аналітичну діяльність щодо явищ, подій та об’єктів не лише в просторовому, а й у часовому вимірах.
Питання упровадження описаних вище інформаційних технологій в діяльність Київської МАН обговороли на семінарі «Підтримка навчально-дослідницької діяльності учнів-членів МАН у середовищі комплексу віртуальних лабораторій» (02.03.2012, ВЦ «КиївЕкспоПлаза»), організованому Науковим центром «Мала академія наук України» Проект представили розробники, провідні вчені Національної академії наук України в галузі інформаційних технологій та їх застосування:
Стрижак Олександр Євгенійович, заступник директора з наукової роботи НЦ «МАН України», радник директора Інституту обдарованої дитини, керівник проекту, кандидат технічних наук;
Палагін Олександр Васильович, академік НАН України, заступник директора з наукової роботи Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова, доктор технічних наук, професор;
Широков Володимир Анатолійович, член-кореспондент НАН України, директор Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, доктор технічних наук, професор;
Гупал Анатолій Михайлович, член-кореспондент НАН України, завідувач відділу Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова, доктор фізико-математичних наук, професор;
Романов Володимир Олександрович, завідувач відділу Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова, доктор технічних наук, професор;
Марченко Віталій Анатолійович, старший науковий співробітник Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова, кандидат технічних наук;
Писаренко Юлія Валеріївна, старший науковий співробітник Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова, кандидат технічних наук;
Сарахан Євгенія Володимирівна, докторант Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова, кандидат сільськогосподарських наук;
Опанасенко Володимир Миколайович, доцент, старший науковий співробітник Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова, кандидат технічних наук;
Комов Сергій Анатолійович, заступник директора з розвитку ПАТ ЕКОМ.
Учасникам семінару, координаторам районних філій та педагогічним керівникам шкільних наукових товариств учнів – колективних членів Київської МАН були продемонстровані можливості віртуальних лабораторій, а саме:
1. Віртуальна лабораторія комп'ютерного приладобудування:
- призначення, функціональні можливості та структурна організація віртуальної лабораторії комп'ютерного приладобудування;
- застосування віртуальної лабораторії комп'ютерного приладобудування.
2. Віртуальна лабораторія агроекологічних досліджень:
- передумови створення та принципи побудови віртуальних лабораторій досліджень за агроекологічним напрямом;
- приклад роботи в лабораторії та отримувані результати.
3. Віртуальна лабораторія аерокосмічних досліджень екологічних подій.
4. Віртуальна лабораторія комп'ютерних мереж.
5. Віртуальна науково-дослідна лабораторія аналізу ДНК.
6. Віртуальна лабораторія лінгвістичних досліджень.
7. ГІС – можливість використання, збереження, редагування, аналізу та відображення географічних даних.
Побачене й почуте приголомшує своєю новизною, технологічністю та безмежними можливостями в галузі наукових досліджень, обміну інформацією, навчання, створення баз даних та необмеженого доступу до них!
Семінар став першим спільним кроком представників високотехнологічної науки та освіти до реалізації єдиної для усіх мети – створення умов для формування сучасної, конкурентноздатної, молодої наукової еліти України.
