«Незалежність. Моя Країна»

Відділення філософії та суспільствознавства розпочинає серію тематичних публікацій «Незалежність. Моя Країна». Наші вихованці ділитимуться своїми роздумами, нарисами та відео. Декламуватимуть вірші та шукатимуть смисли, відзначаючи 30-річчя незалежності України.

Тож вашій увазі есе вихованки відділення, лауреатки стипендії Президента, Іванни Кошеленко (науковий керівник – Тетяна Кот, завідувач відділення філософії та суспільствознавства.)

«Вона майже удвічі старша, ніж я, але ще така юна, відкрита до нових звершень, розбудови, розвитку.

Моя Україно, тобі вже 30 років!

Моя Україно, тобі лише 30 років…

Важко порахувати, скільки разів нас ставили на коліна, а ми підіймалися з подвійним бажанням позбутися ярма. Довгий шлях подолано у боротьбі за незалежність, за право самоідентифікації мого народу. Ми – українці, а значить – вільні, волелюбні, незламні! Століттями Україну розпинали, ділили; нівечили культурні пам’ятки, намагалися вирвати з нашої пам’яті рідну мову, забороняючи нею розмовляти; руйнували церкви, намагаючись ліквідувати нашу віру.

Навіть вежа у містечку на Поділлі тому свідок. Починаючи з ХVI століття і до сьогодення вона переживала усі злети і падіння нашого рідного краю… Вона – свідок нашої боротьби за незалежність, – переповідає новим і новим поколінням про часи минулі: важкі, криваві, але одночасно підтверджує, що Україна – незламна, Україна – незалежна!!!

А що для вас означає незалежність?

Для мене – це свобода висловлювати свої думки, хоч комусь вони здаються неправильними; це право вибору і розуміння своєї відповідальності за слова та вчинки; це участь у розбудові моєї держави; це право вільного віросповідання; це право розмовляти рідною мовою; це право прийняття рішень… Зрештою, незалежність – це життя»

Іванна Кошеленко