Міждисциплінарний дослідницький семінар «Як краще досліджувати православ’я?»

Міждисциплінарний дослідницький семінар «Як краще досліджувати православ’я?» 12 жовтня учні-члени відділення філософії та суспільствознавства Київської МАН взяли участь у роботі міждисциплінарного дослідницького семінару «Як краще досліджувати православ’я?». Організаторами семінару виступили Національний центр «Мала академія наук України» та Молодіжна громадська організація «Молодіжна асоціація релігієзнавців», з якою відділення досить плідно співпрацює.


Засідання було цікавим та інформативним. Лекторами виступили відомий релігієзнавець, провідний науковий співробітник відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди, доктор філософських наук, професор Олександр Саган і не менш відомий богослов, філософ, теж доктор і професор Юрій Чорноморець, що працює на кафедрі культурології НПУ ім. М.П. Драгоманова. Обидва – відомі експерти з православної теології, історії та сучасної ситуації православного християнства. Модератором і ведучим виступав вчений секретар Інституту філософії Олег Кисельов.





Родзинкою та специфічним  спрямуванням семінару стало те, що він був зорієнтований на майбутніх науковців, власне школярів, які тільки пробують себе на ниві наукового дослідження. Тому усі доповідачі багато говорили не тільки про православ’я, а й про те, що потрібно молодому науковцю, який приступає до дослідження, для ефективної та вдалої роботи. Яку тему обрати для дослідження? Що потрібно юному інтелектуалу, аби посісти призове місце у конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт?





Відповідаючи на запитання, Юрій Чорноморець зазначив, що найцікавішою зоною наукових досліджень стає те, що люди розповідають про себе і як вони осмислюють глобальну історію через свої унікальні долі та свою історію. Особливістю може бути дослідження через польову роботу з використанням засобів усної історії, особливо власних історій. Це повинен бути опис – етнографічний, історичний чи релігієзнавчий, головне, аби він описував історію як зв’язну сюжетну оповідь. Потрібно намагатися дати наукове пояснення описаним явищам, тобто провести узагальнення, спробувати пояснити причини явищ, порівняти їх з аналогами. І, нарешті, не боятися проявити свою індивідуальність, особистість вченого, науковий артистизм, присутність якого у роботі підвищує її цінність та оцінку. Історії свідчення віри, християнських спільнот, монастирів, святинь, мучеників і видатних осіб – все це, оформлене як розповідь про історію, наразі дуже цікаве і потрібне.





Загалом, розмова про православ’я має певні важливі аспекти, які потребують висвітлення та обговорення. Президент  Молодіжної асоціації релігієзнавців Олег Кисельов наголосив, що, по-перше, незалежно від того, чи ми віруючі, чи ні, ми зобов’язані знати, що таке є православне християнство, оскільки воно буквально просочує всю українську культуру, ми з ним стикаємося на кожному кроці, і ми фізично не зможемо розуміти історію і культуру України, не знаючи, що таке православ’я, і за якими принципами воно існує. По-друге, православ’я – це одна із тих специфічних рис України, яку ми можемо представляти в міжнародному контексті як умовний наш «національний продукт». По-третє, інтерес до православ’я на Заході зростає – воно досі маловідоме, і тому наші дослідники можуть стати в нагоді і задовольнити цей інтерес.



Завершуючи засідання, організатори наголосили, що такий семінар повинен відбуватися регулярно, адже  такі заходи є безперечно потрібними і корисними – вони дуже актуальні, ними цікавляться за кордоном, а удавана простота і відомість православ’я нас не повинні уводити в оману. Сподіватимемося, що справа семінару надалі буде розвиватися і це засідання матиме гідне продовження.



Версія для друку Опубликовано: 14 Жовтня 2015
Поділитись: