МАНдруємо Києвом. Пейзажна алея та Андріївський узвіз
У секції історичного краєзнавства відділення історії КМАНУМ вже стало доброю традицією подорожувати своїм улюбленим містом. Ось і цього разу МАНівці та їхні батьки вирушили на прогулянку Пейзажною алеєю та Андріївським узвозом, як завжди, з керівником секції Ганною Овсіївною Владимирською. Одним із найкрасивіших куточків Києва є Пейзажна алея, розташована в районі Історичного музею, що на вулиці Володимирській, на місці давніх валів, які були захистом для столиці. Сьогоднішній декор алеї – це просто казка, адже тут живуть своїм життям скульптури гігантських котів-стоногів, слонів-фонтанів, горобців, зебр та ще багато чого цікавого, що треба побачити на власні очі! Пейзажна алея була закладена у 1980-му році, архітектором її проекту виступив Авраам Мілецький. Чудовою метою створення Пейзажної алеї була можливість огляду краєвидів Подолу. Нині ця територія під охороною ЮНЕСКО і є частиною заповідника «Стародавній Київ». Порівняно недавно, у 2009 році, на Пейзажній алеї з’явився Дитячий парк. Автором цього цікавого проекту є художник К. Скретуцький. З того часу на Пейзажній алеї й оселилися казково-фантастичні фігури гігантських горобців, закоханих зебр та котів-стоногів. Андріївський узвіз пролягає від Контрактової площі до Володимирської та Десятинної вулиць. Верхня частина Андріївського узвозу виникла на шляху, який вже за часів Київської Русі зв`язував Старий Київ (Гору) з Подолом, пролягаючи між Андріївською та Замковою горами. Назву узвіз одержав у 18 ст. від Андріївської церкви (збудована у 1744–1754 р.р., архітектор В. Растреллі). Існує легенда, за якою місце, де тепер тече Дніпро, було морем. Коли св. Андрій прийшов до Києва і побудував на горі, де зараз стоїть Андріївська церква, хрест, то все море спливло униз. Але деяка частина його залишилася і сховалася під Андріївською горою. Коли пізніше тут побудували церкву, то під престолом відкрилася криниця. В Андріївській церкві нема дзвонів, тому що, за легендою, при першому ж ударі вода прокинулася б і залила не тільки Київ, але і все Лівобережжя. Основна забудова вулиці виконана в 90-х рр. 19-го ст. і на початку 20 ст. Нині відтворений у стародавньому вигляді узвіз – це виставка-продаж живопису і виробів народної творчості просто неба. Андріївський узвіз називають київським Монмартром. У будь-який день, у будь-яку погоду ви завжди побачите тут художників, що демонструють свої роботи, зразки ужиткового мистецтва – прикраси, посуд зі скла і кераміки, кумедні фігурки з дерева, іграшки, медалі, монети і багато чого іншого. На Андріївському узвозі функціонує унікальний Музей однієї вулиці. У ньому в картинах, фотографіях, побутових речах відтворено історію Андріївського узвозу різних часів. Вздовж усієї вулиці багато картинних галерей, художніх салонів. На узвозі панує атмосфера міста кінця XIX — початку XX століття. Вулиця славиться тим, що у будинку № 13 жив Михайло Булгаков, нині у цьому будинку діє присвячений письменнику літературно-меморіальний музей. У будинку 22-а з 1995 року працює одна з перших галерей сучасного мистецтва в Україні — «Карась Галерея». А за словами диригента і композитора Олександра Кошиця, що проживав в цьому будинку пізніше, першим його власником був той самий Сірко, що його змальовано у п'єсі «За двома зайцями» драматурга та письменника Михайла Старицького: «Виходячи на Воздвиженську вулицю з свого будинку, я зупинявся на розі біля забитої в паркані хвіртки, і знав, що тут колись сиділа безсмертна Проня Прокопівна та чекала на свого Голохвастова». На Андріївському узвозі також функціонує унікальний Музей однієї вулиці. У ньому показано історію Андріївського узвозу у картинах, фотографіях та інших речах від давнини до наших часів. Уздовж усієї вулиці багато картинних галерей, художніх салонів. Приєднуйтесь до нас, поМАНдруємо містом разом!