Літня комплексна навчальна практика. Інтегроване заняття

У рамках літньої комплексної навчальної практики 6 червня відбулось інтегроване заняття відділень філософії та суспільствознавства та наук про Землю Київської МАН на тему «Географо-краєзнавча характеристика ландшафтного комплексу «Лиса гора»» та «Філософія і витоки державотворення східних слов’ян». Заняття розпочалось біля річки Либідь, де Тетяна Володимирівна Слободянюк, керівник секції географії та ландшафтознавства відділення наук про Землю, розповіла учням про екологічні проблеми Либеді та плани з подальшого благоустрою відкритої заплави річки.

Далі ми опинилися біля підніжжя Лисої гори – одного з цікавих і таємничих місць Києва. Тетяна Володимирівна продовжила свою захопливу розповідь прозагадкову гору, Русалчин яр, Відьмин яр, дуби-велети, що шелестять листям над валами давнього форту, біля 400 видів рослин, з яких п’ять занесено до Червоної книги України. Стара слов’янська легенда каже, що велетенська змія обвиває всю землю, а місце, де її голова кусає хвіст, – у Києві на Лисій горі.

У ході нашої мандрівки Тетяна Володимирівна розповідала учням про формування ландшафту Лисої гори, Лисогірський форт та фортифікаційні споруди урочища, історію їх будівництва. Цей форт становив собою складну систему військових укріплень – ретраншементу, бастіонів, равелінів та ін.

«А ось і так званий пагорб Перуна та Капище…» – саме цими словами продовжила розповідь завідувач відділення філософії та суспільствознавства Тетяна Юріївна Кот. Капище облаштоване за всіма правилами і займає великуплощу. У центрі його встановлено витесані з товстих колод фігури божеств. За деякими відомостями, це ідоли традиційних язичницьких божеств: Перуна, Рода, Сварога і Ярила. Хоча є і ті, хто стверджує, що всі чотири ідолисимволізують Перуна, володаря Неба, повелителя грому і блискавки. Всі об’єкти орієнтовані за сторонами світу і символізують чотири пори року. Особливо вражає жертовник (требник) – вівтарний камінь з викарбуваними на ньому древніми рунами, на якому приносять жертви.На жертовнику завжди є хліб, ягоди, крупа.

Без сумніву, місцевість є незвичайною, і це підтверджують археологічні знахідки решток написів-ієрогліфів апокрифічного письма, давньослов’янської релігії, таємниці якої не розкриті й сьогодні. Але, зрештою, без старих добрих міфів, частин нашої романтичної історії, світ стає тьмяним. Хоча і поринання у світ ілюзій має бути виваженим.        

Дуже цікавими були історії, міфи та легенди, що супроводжують цю місцевість не одне століття.

Юні дослідники уважно слухали, ставили багато запитань та висловили бажання ще раз побувати у цій місцевості. Бо завжди дуже цікаво не тільки поспілкуватись із природою, а й доторкнулися до таємниць сивої давнини рідного міста.