«Кухня» погоди

3 червня учні-члени секцій відділення наук про Землю Київської МАН побували на «кухні» київської та європейської погоди – об’єднаній метеорологічній станції «Київ» Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського ДСНС України (місто Київ, Багринова гора, 167 метрів над рівнем моря). Київська обсерваторія була відкрита 15 травня 1855 року (за адресою вул. Л. Толстого, 14), і вже в кінці місяця у «Відомостях Київського університету» були опубліковані перші спостереження за погодою з 15 по 20 травня. Більше 150 років київські метеорологи 4-8 разів на добу проводять основні метеорологічні спостереження за температурою повітря та ґрунту, за напрямом та швидкістю вітру, атмосферним тиском, вологістю, а також за станом забруднення навколишнього середовища.

Сьогодні обсерваторія – це велика організація, яка складається з відділу метеорології і клімату, групи актинометрії, відділів аерології та гідрології, лабораторії хімії поверхневих вод.

Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського (колишня Київська обсерваторія) входить до системи реперних кліматичних станцій Європи. Метеодані з неї щодня звучать в ефірі українського радіо, за ними складаються прогнози погоди не лише для території України, а і Європи.

Юні науковці ознайомилися з роботою метеорологічної станції, дізналися, як і якими приладами вимірюються температурні показники, вологість повітря та кількість опадів, напрям та швидкість вітру, забруднення повітря. Співробітники станції розповіли, як проводяться аерологічні спостереження, зокрема, зондування на різних висотах у вільній атмосфері.

Учні були присутні при черговому запуску аерологічного радіозонда – мініатюрної метеостанції, що піднімається до висоти 30—40 км гумовими кулями, наповненим воднем.

Радіозонд визначає розподіл в атмосфері температури, вологості, тиску, вітру тощо та передає інформацію на приймачі пункту випуску. Дані аерологічного зондування використовують у ході складання прогнозів погоди та для дослідження будови і властивостей атмосфери.

Щоденно в Україні гідрометеорологічна мережа отримує понад 50 тисяч параметрів навколишнього природного середовища (атмосфери та гідросфери). Збір цих даних, їх опрацювання, накопичення і зберігання, забезпечення доступу до них всіх верств населення і є важливим напрямком роботи національної гідрометеорологічної служби України.