ІСТОРІЇ УСПІХУ ПЕРЕМОЖЦІВ КОНКУРСУ "ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ - НАШ ПОМІЧНИК"

Мене звати Понич Надія, я - учениця 10-го класу НВК «Домінанта» і, по сумісництву, учасниця проєкту «Економісти без меж» Київської МАН. Раніше участь у конкурсах для мене була не властивою. Проте я рада, що вперше взяла участь у конкурсі застережних плакатів «Електроенергія – наш помічник»  від АТ "Прикарпаттяобленерго" та Київської МАН. I відразу перемогла у старшій віковій категорії! Моя сюрреалістична робота «Колообіг» справила на всіх потрібне враження. Картина демонструє просту ідею, яку кожен трактує по-різному. Дехто бачить неймовірну технологію майбутнього, що, безперечно викликає позитивні емоції. Інші ж відчувають своєрідну меланхолію. В цьому і полягало моє завдання: змусити людей глянути на роботу під іншим кутом, проаналізувати її. Як же я сама сприймаю свою роботу? Що ж все дуже просто. Плакат присвячений електроенергії, тому і зображення відповідне.

Про себе я можу довго розповідати, оскільки моє життя досить насичене та має унікальний колорит, який не може не приваблювати. Однак, я все-таки закцентую свою увагу на творчості та власних поглядах щодо мистецтва.

Мені подобається експериментувати з технікою та матеріалами, зі стилем та героями, з ситуаціями та настроєм, який, очевидно, впливає та коло поціновувачів або ж простих глядачів. На цей час я освоюю «digital art», що, упевнена, покращить мої художні здібності.

З поміж моїх хобі можу виділити письменництво та монтаж відео. Обидва потребують виняткової терплячості та достатньо часу, якого завжди обмаль через основне навчання.

Як і з малюванням, для вдалої історії, викладеної на папері, необхідно зважати на крихітні деталі та людську психологію аби вдало передати характер героїв та прикрасити сторінки захопливими описами. Монтаж, своєю чергою, і злить, і розслаблює одночасно, адже іноді доводиться створювати відео, тематика яких тобі здається надто нудною. Проте, як людині, якій до серця кінематограф і бажання стати режисером, досвід  монтажера, сценариста та оператора мені більше, ніж необхідний.

Оскільки я самоучка, тому і методи роботи у мене трохи специфічні. На запитання про техніку малювання я, як правило, не можу дати конкретної відповіді, адже останнім часом я виходжу поза зону комфорту, експериментуючи із різними стилями. Щодо письменництва, то я вже тривалий час працюю над романом, проте також спробувала себе у написані білих віршів.

Часто доводиться вислуховувати подібні коментарі: «Яка ж ти талановита! Тобі так пощастило!». Остання репліка мене засмучує, оскільки вона певною мірою знецінює всю роботу митців. Друзі мої, талант – це любов до певної галузі упереміш із працею та регулярним удосконаленням. Це не подарунок долі або вдача! Все набагато простіше та реалістичніше.

Таким чином я хочу краще розуміти оточення та себе, дізнаватися про найпотаємніші почуття та страхи через творчість: зображення та текст. Я і надалі буду розвиватися у напрямках, які не лише приносять задоволення, але й  змушують задуматися...