Геній свободи – геній народу!

Українське шанобливе звертання «батько» сягає своїм корінням глибокої давнини. Його вживання споконвіку маркувало повагу, ласку, авторитет. В історичному контексті дана лексема почала набувати метафоричного забарвлення: наприклад, у часи козацтва «батьком» називали лідера, того, хто мав репутацію провідника, очільника, захисника. Утім, в українській історії статус «Батька» закріплено за діячем уже ближчого до нас XXстоліття – Нестором Івановичем Махном.

Саме з цією визначною постаттю пов’язана науково-практична конференція «Геній свободи – Нестор Махно»,  присвячена 125-річчю від дня народження діяча, яка відбулася 2 грудня в Музеї шістдесятництва в межах відділення української філології та мистецтвознавства Київської Малої академії наук учнівської молоді. За мету акції, як зазначила завідувачка відділення Іваненко Ірина Миколаївна, було поставлено не просто розглянути непересічну постать Махна в різних аспектах (культурному, історичному, мистецькому), але й спроектувати його діяльність на епоху сьогодення, адже нині, як ніколи, актуалізується питання нашої свободи, національної ідентифікації, суверенності держави.

Директор Київської Малої академії наук учнівської молоді Васинюк Володимир Олексійович наголосив на важливій ролі Махна у становленні української нації, зробив акцент на сприйнятті історичного діяча його поколінням. І в радянські часи, і сьогодні «махновщина» як явище не осмислене належним чином, адже міф навколо цього руху, як і навколо його лідера, на жаль, виявився сильнішим за реальність. Махно і «махновщина» почасти асоціюються сьогодні з бандитизмом, хуліганством, анархією в її негативній конотації, що пов’язано з надто поверхневим баченням історичної дійсності, ба більше – незнанням історії та відсутністю емпіричних знань. Саме на цьому наголосив Голова мистецького об’єднання «Остання Барикада», політик, історик, журналіст Олександр Сергійович Доній, який значну частину життя присвятив «українізації» Махна. Із цим пов’язана організація фестивалю «День Незалежності з Нестором Махном», який синтезував у собі історію, музику та літературу. Саме такі акції сприяють розвінчуванню несправедливого міфу, стають поштовхом до переосмислення історичного дискурсу. Поет, літературознавець, політолог Вано Крюґер (Іван Коломієць) продовжив лінію дискусії, згадавши нарис із життя Нестора Івановича, у якому діяч виступає наратором своєї біографії та політичної діяльності. Єдине, про що шкодує Батько у праці «це те, що він вийшов не в Україні і не українською мовою».

Опісля слово було надано учням-членам Київської академії наук – авторам статей збірника «Геній свободи – Нестор Махно», виданого відділенням української філології та мистецтвознавства.

Учениця 11 класу Василенко Ярослава у своїй доповіді «Висвітлення образу Нестора Махна» наголосила на неоднозначності постаті діяча та водночас важливості уникнення ідеалізації в оцінці його діяльності.Історія довіряє лише достовірним фактам, тому привнесення в неї суб’єктивного начала руйнує науковий складник.

У доповіді «Образ Нестора Махна в художній літературі» учениця 11 класу Сердюк Анна зробила акцент на оцінці Батька українськими та зарубіжними авторами художніх творів, яка здебільшого є позитивною, а іноді доходить до возвеличення. Залучення до літератури образу Махна свідчить про неабияку його популярність як діяча та людини.

Одинадцятикласник Пожидаєв Валентин уміло провів паралелі між епохою Махна та епохою сучасною. І справді, попри плин часу проблеми нашого соціуму не змінюються, навпаки – актуалізуються, стають більш гострими, такими, вирішення яких є надто важливим і негайним.

Цікавою видалася доповідь учениці 11 класу Сидоришиної Юлії «Скарби Нестора Махна: міфи та реальність», у якій юна дослідниця закцентувала увагу на невідповідності реальної постаті Махна та міфами, штучно створеними навколо нього. 

Тематичне різноманіття доповідей учнів-МАНівців свідчить про багатогранність постаті Нестора Івановича, адже, до прикладу, мало хто знає про його приналежність до літературного контексту – Махно виявив себе і в якості автора поетичних творів. Учні-МАНівці вкотре довели свою здатність мислити, науково підходити до явищ, по-дорослому аналізувати дійсність.

Сучасна українська наука потребує підсилення фахівцями, які зможуть зробити її потужною, незалежною, тому такі акції, як науково-практична конференція «Геній свободи – Нестор Махно», сприяють її рухові вперед, дають можливість осмислювати та переосмислювати ті явища, які потребують особливої уваги. Тому, шановні колеги, працюймо плідно, розвиваймося, будуймо нашу державу, і тоді нас ніхто не зіб’є зі шляху до щасливого світлого майбуття!