Експедиція на Прикарпатті
Київські МАНівці відвідали Історико-краєзнавчий музей «Гуцульщина», експозиція якого ознайомила їх з історією смт Верховина, різноманітними документами, фотоматеріалами, книжками та особистими речами місцевих жителів. За своїм історичним і художнім значенням колекція матеріальних пам’яток культури, які зібрані в музеї, без перебільшення, є безцінною: вона містить велику кількість предметів побуту, витворів народного мистецтва, таких як глиняні та розписні горщики, бутлі для різних напоїв, серветки і вишиті рушники, дерев’яні шкатулки, кошики, вази.
На початку експедиції для юних науковців було проведено квест для розвитку творчого мислення, формування власної точки зору та критичного ставлення до інформації, що надходить. Завдання квесту торкалися історії, традицій та звичаїв Гуцульщини, соціальних аспектів розвитку гуцулів.
Вихованці Київської МАН зійшли на Писаний камінь – геологічну пам'ятку природи, яка складається з двох величезних кам‘яних брил завдовжки 80 метрів і заввишки 20 метрів та містить наскельні зображення, найдавніші з яких відносять до часів Київської Русі. Писаний Камінь має статус природної пам‘ятки місцевого значення і занесений до символічного списку «Сім чудес Верховинщини». В учнів було завдання – знайти якомога більше петрогліфів, сфотографувати їх та спробувати їх класифікувати. Юні дослідники знайшли слід вовчої лапи, голову гадюки із висуненим жалом, людину із піднятими руками, павука, що символізував центр світу, півмісяць і дві зірки, а також значну кількість простих геометричних фігур-оберегів, які прикрашають гуцульські писанки і присутні в геометричних орнаментах гуцульських вишивок та різьбі по дереву.
Під час відвідання Літературно-меморіального музею Івана Франка в Криворівні вихованці Київської МАН мали змогу поглибити свої знання про видатного діяча, його родину, літературну та науково-публіцистичну спадщину, а також ознайомитись з документами щодо арешту І. Франка у Коломиї.
Відвідавши Музей-садибу Михайла Грушевського, учні дізналися більше про відомого українського історика та громадського діяча. Музей зберігає біографічні документи, фотографії, предмети побуту початку ХХ століття. У реконструйованому робочому кабінеті М. Грушевського виставлена раритетна річ і в той же час сімейна реліквія – крісло-гойдалка.
Цікавинкою експедиції було святкування Івана Купала на березі річки Чорний Черемош. За допомогою матеріалів, знайдених у бібліотеці, та опитуванню місцевих жителів, молоді дослідники відтворили старовинні традиції купальської обрядовості на Гуцульщині.
Найбільше запам’яталась учасникам експедиції зустріч із Миколою Ілюком – відомим гуцульським музикантом, керівником народного аматорського ансамблю троїстих музик «Гуцули», власником приватного Музею побуту та музичних інструментів Гуцульщини. Господар, одягнений у гуцульський строї, зустрів МАНівців грою на трембіті. Пан Микола захопливо розповів про побут і культуру гуцулів, продемонстрував багату колекцію музичних інструментів, зіграв на кожному з них.
Цікавий вечір було проведено у Музеї-галереї традицій та обрядів, де учнів чекав вечір казок та легенд Гуцульщини.
У експедиції учні вивчали також місцеві традиції, звичаї, знайомилися з мистецтвом Гуцульщини. Так, побували в таких музеях як Музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів Романа Кумлика, Музей гуцульського побуту та мистецтва «У трембітаря», Музей кінофільму «Тіні забутих предків», Музей магії, Музей кінофільму «Анничка», Музей вишиванки.
Окремим пунктом експедиції стоїть Коломия – місто, яке називають воротами в Гуцульщину, порогом в Карпати. Саме в цьому місті є один з найбільших етнографічних музеїв не лише України, а й Європи – Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського. Колекція музею налічує понад 30 тисяч оригінальних експонатів – пам’яток матеріальної культури автохтонів Гуцульщини й Покуття від доби Трипілля до сьогодення. Окрасою експозиції виступають художні вироби майстрів Гуцульщини з металу і рогу, виготовлені різноманітною технікою: гравіруванням, інкрустацією, гарячим і холодним куванням, плетінням. МАНівці ознайомилися з історією гуцульського різьбярства, зокрема дізналися про династії різьбярів Шкрібляків та Гондураків. Привернули увагу юних дослідників і художні керамічні вироби, які розкривають особливості розвитку гончарства на території Гуцульщини кінця XVIII – початку ХХ століття. Надзвичайно цікавими виявилися роботи Олекси Бахматюка, які привабили досконалістю форм, сміливістю малюнків та вмінням автора створювати велику кількість орнаментальних варіантів з простих елементів.
Побували юні дослідники й у найоригінальнішому музеї України – коломийському Музеї писанкового розпису, який знаходиться у будівлі формою як велетенська писанка, висота якої 13 метрів. Експозиція даного музею ознайомила МАНівців з багатовіковою історією писанкарства, з технікою розпису та різноманіттям орнаментальних мотивів української писанки.
Учні відвідали також й майстер-класи – з різьблення, бісероплетіння та майстер-клас з сирної пластики – традиційного та унікального народного мистецтва.
Впродовж всієї експедиції учні засвоювали основи музейної термінології, знайомилися з різними формами і методами музейної роботи, набували навичок самостійної історико-краєзнавчої діяльності, поглиблювали знання з історії, вчилися практично застосовувати здобуті знання та користуватися історичними джерелами, розвивали критичне мислення, формували власну точку зору до певної інформації.
Насамкінець було проведено круглий стіл, який мав на меті підбити підсумки літньої експедиції. Юні інтелектуали представили свої матеріали, зібрані впродовж експедиції. Під час підведення підсумків роботи всі учасники відмітили, що експедиція досягла всього, що було заплановано у науковому, навчальному та виховному плані. Більшість школярів планують продовжувати наукову роботу та мають намір захистити свої проекти на конкурсі.
