Екскурсія учнів відділення економіки до Державного музею іграшки
Ідея створення Державного музею іграшки зародилася ще в 1933 р., сьогодні його колекція налічує близько 17000 експонатів, 200 з яких представлені на теперішній виставці, яка час від часу оновлюється.
Молоді економісти на власні очі побачили ексклюзивні зразки іграшок ХІХ століття із приватних колекцій та найкращі моделі іграшок, що виготовлялися в Радянській Україні у ХХ столітті. Діти були вражені тим фактом, що в Україні у часи СРСР іграшки виготовляли близько 400 підприємств, а у наш час − лише близько 200. Отже, масштаби виробництва і асортимент вітчизняних іграшок порівняно з минулим століттям істотно знизилися. Обдаровані та талановиті юні науковці зрозуміли, що розробка, виготовлення та популяризація українських іграшок є актуальною та прибутковою справою, оскільки на ринку українська іграшка представлена в недостатній кількості.
Масове виготовлення іграшок в Україні розпочалось у довоєнний період із простих дерев’яних іграшок (каталок, коників, матрьошок) і продовжилось виробництвом ляльок, над якими вже працювали професійні скульптори та художники. Юні дослідники із захватом роздивлялися чудові іграшки найвідоміших підприємств України радянського періоду: заводу ім. Ватутіна, фабрики «Перемога» та Донецької фабрики іграшки.
З сумом зрозуміли вони, що під час Другої світової війни виробництво іграшок в країні припинилось. Через це на 4-ох дівчаток у післявоєнний період припадала лише одна лялька. А 1 липня 1944 р. вийшла постанова про виготовлення іграшок на підприємствах України, яка зобов’язувала великі підприємства хоча б частково виготовляти іграшки. У цей же час була створена спеціалізована Художньо-технічна рада у справах дитячих іграшок, яка здійснювала їх психологічну та художньо-технічну експертизу. Роздивляючись іграшки, якими, можливо, гралися їхні батьки, бабусі та дідусі, підлітки зрозуміли, що сучасна іграшка не завжди є гарним прикладом естетичного смаку, краси та досконалої якості, на відміну від іграшок середини ХХ століття.
Патріотично налаштовані молоді економісти були приємно вражені фактом, що частину постійної експозиції Державного музею іграшки складає надзвичайно яскраве зібрання української народної іграшки. Багатство тематики, досконала простота форми та пластики, лаконічний декор та колорит, наявність звукових та рухливих елементів – головні ознаки традиційної народної іграшки. У селянському середовищі іграшка виконувала пізнавальну, виховну, комунікативну, естетичну функцію. Вона супроводжувала дитину від народження і знайомила її із традиціями рідного краю. В експозиції музею народна іграшка позиціонується не лише як декоративний предмет, мистецький об’єкт, а й невід’ємна складова дитячої гри, засіб виховання та стимулювання творчості дітей і дорослих, професійних художників та аматорів, а також зразок для наслідування в дизайні сучасної промислової іграшки.
Ми впевнені, що після екскурсії молоді економісти зрозуміли, як потрібно аналізувати окремі галузі промисловості та сфери економіки. Сподіваємось, що деякі з них настільки зацікавилися розглянутою темою, що оберуть ринок іграшок в Україні об’єктом власних-науково-дослідницьких робіт.
Керівництво відділення економіки Київської Малої академії наук учнівської молоді висловлює вдячність:
Людмилі Валентинівні Гладун, директору Державного музею іграшки – за професійну організацію змістовного освітнього заходу для молодих науковців на безоплатній основі;
Юлії Сергіївні Віговській, методисту Державного музею іграшки – за натхненну та професійну лекцію та екскурсію залами музею;
Тетяні Олександрівні Прижгодській, головному зберігачу фондів Державного музею іграшки, людині, без якої його могло б не бути;
Галині Миколаївні Плютіній, доглядачу Державного музею іграшки за гостинну зустріч та вирішення організаційних питань;
Ларисі В’ячеславівні Лавриненко та Наталії Юріївні Тубачовій, вчителям ліцею «Голосіївський» № 241 – за супровід групи учнів;
Наталії Костянтинівні Новіцькій, завідувачу економічного відділення КЕПІТу – за допомогу в організації заходу.
