Екскурсія до Національного музею медицини
3 листопада відділення хімії та біології Київської МАН відвідало один з найбільших музеїв не лише України, але й Європи – Національний музей медицини, у якому представлено розвиток медицини в Україні зі стародавніх часів до наших днів. У музеї зображені матеріали та експонати у комплексі з архітектурними, художньо-технічними й аудіовізуальними засобами, створені оригінальні інтер’єри з портретними фігурами відомих вчених і лікарів, діорами, присвячені найбільш визначним подіям в українській медицині. В експозиції музею широко представлені і твори українського образотворчого мистецтва, пов’язані з медичною тематикою.
Серед аудіозаписів з історичних джерел передової медичної громадськості Європи найбільш запам’ятався запис студента Київського університету: «Зупиняючись біля ліжка хворого, я вижимав із свого мозку все, що в ньому було, пальці мої нишпорили по сухій гарячій шкірі, я слухав, як б’ється у людині серце, і ніс у собі єдину думку – як його врятувати?».
ХVІІІ століття принесло для медицини відкриття фармакології і появу першої цивільної аптеки Гейтерів, яка була відкрита в Києві на Подолі 1828-го року і сьогодні діє як аптека-музей. Цей заклад запланований як об’єкт наступної екскурсії МАНівців. З історичною постаттю Миколи Пирогова пов’язана ціла епоха розвитку медицини. Особливо пам’ятний його атлас «Льодяна анатомія Пирогова», де він описує, як заморожувати органи людини, що дозволило точно відобразити їх, як за життя. Розпили пилкою в різних площинах та створені художниками таблиці дозволили суттєво зменшити кількість помилок під час операцій та зберегти життя людей. Завдяки Пирогову відкривається Одеський університет, медичний університет у Києві, у школах витісняються тілесні покарання дітей. Цікавий факт, що своє власне тіло після смерті Микола Пирогов заповідає забальзамувати замість заморожування за власним рецептом, що не був здійснений за життя, тому цей експеримент здійснив його учень, і тіло Пирогова уже понад 130 років блискуче збережене перебуває у склепі церкви Миколи Чудотворця.
Особливо зацікавив учнів той факт, що лікар В.А.Караваєв оперував однаково успішно правою і лівою рукою і здійснював операцію з видалення катаракти за 1,5-3 хв. спочатку навіть без наркозу. В анатомічному театрі на фотознімках можна було побачити представлені секційні зали, де проводились розтини, найбільша експозиція препаратів – 2500 тис., деякі збереглися і до сьогодні: кисті, ступня, частина діафрагми, череп немовляти, хребет і кисть, нога дівчини, що зберігається вже понад 250 років.
XIXстоліття ознаменувалося початком застосування антисептиків. Всі інструменти виготовлялися вже повністю зі сталі, і була можливість стерилізувати їх під тиском для знезараження від мікробів. Далі активно розвивалась офтальмохірургія, трансплантація ока з позитивним ефектом. Важливу ланку посідає розвиток акушерства та гінекології. Велике значення для медицини відіграли дослідження головного мозку, виконані В.О. Бецом, вивчення розвитку скелета від зародка до смерті в расовому, віковому та статевому аспектах.
Видатними постатями медицини були також М.А. Тихомиров та Франц Стефаніс, які досліджували лімфатичну та кровоносну систему. Ю.І. Яновський відзначився своїм гуманним ставленням до хворих, залишаючи їм не лише рецепт ліків, а й власні кошти на придбання цих препаратів. Він був лікарем широкого профілю, а найбільше цікавився питаннями боротьби з туберкульозом.
Ще багато історичних фактів розповів нам співробітник музею Дмитро Іванович Назаренко. Висловлюємо йому щиру подяку за дуже захопливу екскурсію!
Подібні заходи дають змогу учням глибше зануритись в такий цікавий та важливий світ медицини.
Бажаємо всім успіхів та міцного здоров’я!!!
