ДУЖЕ КРАСИВА І СИЛЬНА МОВА!

величну й багатогранну річ, як мова,
треба її любити.
Василь Сухомлинський
У сучасних умовах існування української держави питання мови стоїть особливо гостро, адже саме вона є найважливішим складником національної самоідентифікації, носієм ментальних ознак, формантом індивідуального світогляду. Пізнання дійсності відбувається через мову, себто перманентний і безперервний процес вербального ретранслювання реальності має бути її абсолютним віддзеркаленням. Відповідно – якість, суть і достовірність вербалізованого залежить від рівня лінгвістичних знань мовця, адже саме він несе відповідальність за мовне оформлення матеріального й нематеріального світів.
Немає сенсу ще раз акцентувати увагу на очевидно-об’єктивному факті неймовірної краси й унікальної потужності української мови, одначе є конечна потреба в ґрунтовному й системному аналізі ставлення українців до своєї мови. Адже нині, вийшовши на вулицю, зовсім легко почути з уст українців чужу, ба більше – окупаційну – мову. Осоружний українській історії комплекс меншовартості, на жаль, не просто не зник, але впевнено трансформувався у хронічну хворобу нашої незалежної нації.
Усе велике має початок у маленькому. Усе велике корисне виростає з невеличкого зерна. У 2010-ому році відділення української філології та мистецтвознавства Київської Малої академії учнівської молоді започаткувало науково-практичну конференцію «Краса і сила рідної мови», що стала міцною щорічною традицією. 2016-ий рік – не виняток: 29 листопада науковці, педагоги, учні-МАНівці, батьки та гості зустрілися в Музеї шістдесятництва із високою метою – піднімати українське слово й науку.
Із вітальним словом перед присутніми виступили високоповажні члени президії конференції: завідувач відділення української філології та мистецтвознавства, керівник секції української мови, кандидат філологічних наук І. М. Іваненко, директор Музею шістдесятництва О. О. Лодзинська, дійсний член Академії педагогічних наук України, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри стилістики української мови Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Л.І. Мацько, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу стилістики та культури мови Інституту української мови НАН України Г. М. Сюта. Основний посил виступів – заклик юних науковців до підтримки та розвитку рідної мови й науки, які мають симультанно існувати в одній площині й взаємодоповнювати одна одну.
У конференції взяли участь 23 МАНівці з різних шкіл міста Києва, які виступили зі своїми доповідями. Тематична парадигма наукових досліджень – як і завше – виявилася вельми багатою й цікавою. Варто зауважити актуальність і сучасний підхід до досліджень юних науковців, що є важливим сегментом ув організації навчальної діяльності. Вразили також ентузіазм і компетентність учнів – чи не після кожної доповіді зав’язувалася цікава предметна дискусія.
Опісля завершення конференції всі присутні мали можливість ознайомитися з Музеєм шістдесятництва під час екскурсії та поспілкуватися в дружній атмосфері.
Отже, шановні українці, бережімо й плекаймо нашу мову і науку, розвиваймося й ростімо, і тоді нас ніхто не зіб’є з нашого сакраментального шляху до світлого майбуття!