Долучаємося до вивчення космосу

З застосуванням яскравих слайдів було розглянуто широке коло питань:
- форма життя на Землі,
- чи можливе життя поза нашої планети,
- умови зародження та розвитку життя,
- космічні тіла – метеорити,
- вплив екстремальних умов на земні мікроорганізми,
- штучне відтворення в лабораторних умовах фізичних і хімічних чинників для культивування живих організмів,
- освоєння Місяця, Марсу,
- карантин: Земля/космос ти ін.
Були представлені матеріали про те, що матеріальну основу земного життя складають білки, нуклеїнові кислоти і вода - універсальна речовина, завдяки якій необхідні поживні речовини та енергетичні сполуки потрапляють до клітин, а продукти дисиміляції видаляються звідти.
Розглянуто штучне відтворення в лабораторних умовах фізичних і хімічних чинників для культивування живих організмів. Дані, отримані за допомогою установки «Штучний Марс», показали, що численні мікроорганізми зберегли свою життєздатність після тривалого перебування в ній. Результати модельних дослідів довели, що значний вміст аміаку не може розглядатися як неподоланна перешкода існування життя на Юпітері. Відповідно до інформації, надісланої автоматичними станціями «Венера-4» - «Венера-8» космічних апаратів «Маринер-5» і «Маринер-10» життя на планеті майже неможливе. Більш сприятливі умови наявні в хмарах над планетою.
Космос давно став ареною міжнародної співпраці. Найважливіша проблема дослідження космосу є розробка біологічних основ і принципів забезпечення нормальної життєдіяльності людини в умовах тривалого перебування в космосі. Здійснення міжнародних освітніх програм в комплексі міжнародних наукових дослідницьких проєктів дозволило розробити низку захисних заходів і підготували можливість безпечного польоту в космос людини, що і було здійснено польотами радянських, а потім і американських кораблів з людьми на борту.
Такі дослідження і надалі будуть особливо потрібні для вирішення низки питань, зокрема для біологічної розвідки нових космічних трас. Це зажадає розробки нових пристроїв для малої телеметрії (від об'єкта до бортового передавача), перетворення різних видів енергії, що виникає в організмі, на необхідну для живлення таких пристроїв електричну енергію, нових методів «стискування» інформації тощо. Надзвичайно важлива роль міжнародних освітніх програм полягатиме в розробці необхідних для тривалих польотів біокомплексів, або штучних екологічних біосистем з автотрофними й гетеротрофними організмами.
Пріоритетами наукового напрямку Української космонавтики є розвиток досліджень, що відповідають сучасному світовому рівню, передбачають міжнародне співробітництво, забезпечують розроблення унікальних приладів і методик і об`єднають науковий та ракетно-космічний потенціал України. Зокрема, передбачається широкий спектр досліджень з фундаментальних та прикладних проблем, пов`язаних із походженням і еволюцією Сонячної системи, Землі, вивчення сонячно-земних зв`язків, а також впливу їх на біосферу, довкілля і техногенну ситуацію в атмосфері й на поверхні Землі.
Варто відзначити, що представлений в лекції просторий матеріал був частково запозичений з вітчизняних джерел, а частково - з музею космонавтики КОСМОДОМ (Монреаль, Канада), оскільки Надія Іванівна протягом тривалого часу тісно співпрацює з канадськими вченими. А також вона є вихованкою Київської МАН і сьогодні продовжує брати активну участь в науково-освітніх заходах відділення екології та аграрних наук.
Цьогоріч 12 квітня виповнюється 60 років із дня першого польоту людини у космос і День космонавтики відзначається в Україні на державному рівні. Користуючись нагодою, поздоровляємо нашу «зоряну» доповідачку Надію Іванівну Адамчук-Чалу з цим знаменним святом і висловлюємо їй свою повагу і вдячність та бажаємо подальших успіхів у важливій професійній діяльності.
Володимир Назаренко